15 чeрвня, в вeрxoвній Рaді булo зaрeєстрoвaнo зaкoнoпрoєкт №3656, яким прoпoнується змeншити стaвку ПДВ з 20% дo 14% нa пeрeвaжну більшість aгрaрнoї прoдукції. Зaпрoвaджeння дaнoї ініціaтиви призвeдe дo знижeння дoбрoбуту Укрaїни, пoдaткoвиx нaдxoджeнь тa збільшeння прoстoру на злoвживaнь з ПДВ.
Нaтoмість, влaді вaртo більшe фoкусувaтись нe нa стaвкax ПДВ, a нa вдoскoнaлeнні систeми aдмініструвaння тa зaпoбігaння злoвживaнь з цим пoдaткoм. Сaмe цe oснoвний кoрінь прoблeм з ПДВ.
Щo прoпoнується зaкoнoпрoєктoм?
Зaкoнoпрoєктoм №3656 прoпoнується встaнoвити знижeну стaвку пoдaтку нa дoдaну вaртість (нa рівні 14%) нa прoміжнe спoживaння в AПК, a сaмe пo oпeрaціяx з пoстaчaння нa митній тeритoрії Укрaїни тa ввeзeння нa митну тeритoрію Укрaїни oкрeмиx видів сільськoгoспoдaрськoї прoдукції.
Встановлення пропонується вслед за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата костистость, жива); 0103 (свині, живі), 0401 (в частині сперма незбираного), 1001 (Пшениця), 1002 (Жито), 1003 (Ячмiнь), 1004 (Овсец), 1005 (Кукурудза), 1201 (Соєвi боби), 1204 00 (Насiння льону), 1205 (Насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (Насiння соняшнику), 1207 (Насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки)
Возьми що потрібно орієнтуватись быть аналізі даної ініціативи?
Концепция з однією ставкою ПДВ — еталон, возьми який потрібно орієнтуватись. Незважаючи, держи різноманітність ставок ПДВ в світі та ЄС, зокрема, консенсусна думка серед науковців та практиків полягає у тому, що чтобы максимізації національного добробуту краще використовувати єдину в (видах всіх товарів і послуг ставку ПДВ (Keen, M. (2013). The anatomy of VAT. National Tax Journal, 66, 423–446). Диференціація став ПДВ призводить давно зниження національного добробуту, вслед інших однакових умов.
Почнемо з позитивних елементів ініціативи
Позитивних елементів, порівнянно із теперішньою ситуацією, з моєї точки зору, без- видно, нажаль. Водночас, ініціатори законопроєкту очікують наступні позитивні наслідки із ухваленням законопроєкту (относительно що вказується в пояснювальній записці):
«Прийняття зазначеного Закону сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства, ліквідації поширених схем ухилення від оподаткування, захисту від необґрунтованого податкового навантаження возьми операції з постачання ли продажу сільськогосподарської продукції, а також виведенню значної частини економіки з тіні»
Нижче я спробую показати, чому це далеко не так.
Негативні елементи ініціативи
1. Боротьба безграмотный з причинами.
Пояснювальна писулька законопроекту, нажаль, не фонтан структурована і не дає чіткого розуміння мети даної ініціативи. В записці згадуються «зростання сум податкових зобов’язань з ПДВ», «оптимізації податкових зобов’язань — «скрутки», «тінізація» і тд. Тобто можна зробити припущення, що основною проблемою в целях авторів законопроекту є саме недосконале адміністрування ПДВ, зловживання, а далеко не ставки самого податку. В Україні податкове адміністрування ПДВ (а далеко не ставки ПДВ) — доволі слабка ланка, яка створює суттєве навантаження для бізнес (документообіг, перевірки тощо). Потрібно в першу чергу працювати по-над покращенням системи адміністрування та контролю ПДВ, а без- над ускладненням системи диференційованими ставками ПДВ. Від того, що сумма ПДВ буде 14%, а мало-: неграмотный 20%, мотивація после зловживань не зменшується – вона є разве її нема, в цьому питанні важко знайти лінійну залежність.
2. Ускладнення адміністрування ПДВ і, відповідно, збільшення можливостей в (видах зловживань та маніпуляцій із ПДВ.
Збільшення кількості пруд ПДВ автоматично означає додаткове навантаження получи систему адміністрування та контролю ПДВ. Відповідно, різноманітність пруд ПДВ автоматично означає розширення простору к маніпуляцій та махінацій з ПДВ. Наприклад, махінації із кодами товарів, щоб можна було побільше їх реалізувати из-за заниженою ставкою і, таким чином, зменшити своє податкове навантаження, — це дуже добре задокументована стажировка по всьому світу і всецело нема причини думати, що це без- відбуватиметься в Україні.
3. Перерозподіл сум ПДВ по відшкодування від переробників/трейдерів поперед сільгоспвиробників.
Ініціатори законопроєкту стверджують в пояснювальній записці, що «Бюджет отримає суттєві переваги», маючи держи увазі (напевне), що зменшаться суми відшкодування ПДВ трейдерам подле експорті, проте в цьому є великі сумніви. Снаряжение в тому, що знижена жалование ПДВ запроваджується фактично возьми етапі проміжного споживання, оскільки перерахована в законопроєкті продукція напряму без- споживається.
Вона реалізується или трейдерам (з метою подальшого експорту) нежто переробникам, які після переробки реалізують її далі в соответствии с ланцюжку поставок перед кінцевого споживача альбо ж експортують. Якщо розглядати все) ланцюжок поставок агропродовольчої продукції, ведь з точки зору державного бюджету, концептуально суми ПДВ накануне відшкодування лише перерозподіляються вище ровно по ланцюжку постачання. Наприклад, безумовно, ради ставки ПДВ 14% получи и распишись зернові, трейдери близ експорті будуть декларувати менші суми ПДВ вплоть до відшкодування.
Проте ПДВ зобовязання автоматично також зменшаться для етапі реалізації агропродукції сільгосппідприємствами, оскільки маза ПДВ при закупці матеріально-технічних ресурсів сільгоспвиробниками приставки не- змінюється і залишається сверху рівні 20%. Іншими словами, смета «економить» ПДВ держи стадії експорту, але недоотримує нате рівні фармінгу, — стадії першої реалізації аграрної продукції.
4. Нерівномірне податкове навантаження між секторами економіки та Держбюджетом.
Якщо знижується цена ПДВ для одного сектору економіки (навіть получи и распишись етапі проміжного споживання), в таком случае, відповідно, Держбюджет України недотримуватиме певних надходжень, і Уряд автоматично шукатиме додаткові джерела надходження в інших секторах с целью балансування бюджету (в тому числі і после рахунок зовнішніх запозичень). Таким чином, якщо одним секторам дають податкове послаблення, так для інших це автоматично означає посилення, що в цілому нелестно відбивається на розвитку всієї економіки.
5. Далі ради сумнівність решти очікуваних (з точки зору законотворців) наслідків законопроєкту
— «Сприятиме підтримці сільгосптоваровиробництва в Україні, залученню інвестицій, оновленню основних фондів підприємств». З таким наслідком важко погодитись, оскільки целое, що робить знижена куш ПДВ (за інших рівних умов), — це знижує суму податкових зобовязань з ПДВ. Більше того, ПДВ насправді сплачує приставки не- суб’єкт господарювання, в якого виникають ці ПДВ зобов’язання, а пирушка суб’єкт господарювання (проміжний споживач), якому сільгоспвиробник реалізовує свою продукцію, врешті-решт, саме кінцевий споживач сплачує всю суму ПДВ.
Суб’єкти господарювання в даному випадку є лише податковим агентом, — беруть кошти з рук споживача і передають їх по бюджету. Доходи та витрати підприємств возле цьому не змінюються. Тому дивною виглядає формулювання в пояснювальній записці относительно те, що «…Переробні підприємства зможуть зекономити 6% видатків быть закупівлі продукції ради рахунок менших податкових зобов’язань виробника»
— «…підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного сільського господарства». Оскільки ініціатори пропонують знижувати ставку ПДВ і держи операції з постачання держи митній території України та бери імпорт, це маловыгодный дасть ніяких цінових переваг вітчизняним сільгоспвиробникам.
Замість висновку
Знижена шатер ПДВ на проміжне споживання в АПК України виглядає, як спроба вирішити важливу проблему зовсім безвыгодный тими, що потрібно, інструментами. Це призведе задолго. Ant. с зниження добробуту, податкових надходжень та збільшення простору угоду кому) зловживань із ПДВ. Натомість, варто більше фокусуватись никак не на ставках ПДВ, а безпосередньо в вдосконаленні системи адміністрування і запобігання зловживань із ПДВ.
Весь век материалы автора
Разве Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
